Галузь будівництва

 

Перехід на 100% відновлюваних джерел енергії у загальному електропостачанні, включаючи опалення, беручи курс на повну декарбонізацію до 2050 року. Така рішучість необхідна, адже прогнозовані руйнівні наслідки змін клімату можуть стати безповоротними.

Найбільш активно у багатьох містах просувається перехід на електроенергію виключно із ВДЕ. Згідно з даними, опублікованими міжнародною організацією CDP, вже більше 40 міст отримують 100% електроенергії завдяки сонцю, вітру, гідроенергетиці та біомасі. Серед них – Берлінгтон (США), Базель (Швейцарія), Рейк’явік (Ісландія).

Міста несуть відповідальність за 70% викидів CO2, пов’язаних з енергетикою, тому вони повинні приділяти першочергову увагу розробці амбітних стратегій у сфері відновлюваної енергетики.

Загалом в усьому світі більше ніж 7000 міст приєдналися до Угоди Мерів – глобального пакту з питань клімату й енергетики, прийнявши зобов’язання впроваджувати заходи з підвищення енергоефективності та переходу до відновлюваних джерел енергії. Угода Мерів була започаткована Європейською Комісією 2008 року з метою підтримки зусиль місцевих органів влади, спрямованих на розробку та реалізацію цілей ЄС, пов’язаних зі зміною клімату та переходом до сталої енергетики. З часом її підписантами стали міста з усіх куточків планети. Сьогодні, через 10 років після запуску цієї глобальної ініціативи, провідні міста-учасники вже досягли значних успіхів, а також заявляють про намір здійснити повний перехід на 100 % ВДЕ у наступні кілька десятиріч.

Розвиток відновлюваних джерел енергії змінює процеси прийняття рішень у питаннях енергетичної інфраструктури, а також орієнтується на місцеві ресурси. Це дозволяє містам повернути собі контроль над енергетичними питаннями та приймати рішення, які приносять користь саме їхньому регіону.

Заходи на рівні міст є частиною більш широкої перспективи: скорочення викидів парникових газів, розвитку економіки, зменшення соціальних ризиків тощо. Хоча перехід на 100% відновлюваної енергії передусім пов’язаний із виробництвом електроенергії, енергозбереження не має залишатися поза увагою, адже цей сектор має величезний потенціал.

У більшості випадків міста не можуть повністю покрити свої потреби в електроенергії за рахунок генерації з об’єктів ВДЕ на власній території, де можливості для їх розміщення обмежені. Саме тому стратегії багатьох міст передбачають тісну співпрацю із прилеглими сільськими територіями. Міста надають фінансову чи технічну підтримку для розвитку сусідніх сільських районів, тим самим зміцнюючи місцевий економічний розвиток і стійкість. Своєю чергою сільські громади надають містам доступ до своїх ресурсів, зберігаючи контроль над ними й отримуючи прибуток.

Інтеграція електроенергетики, теплопостачання та транспорту відкриває шлях до забезпечення всіх потреб міста в енергоресурсах за рахунок відновлюваних джерел енергії. Поряд з цим у кожного міста свої особливості. Стратегії переходу до 100% ВДЕ у кожному місті визначаються залежно від характеру та поточного стану наявної енергетичної інфраструктури (електричні, газові, теплові мережі), розподілу енергоспоживання між секторами (будівлі, мобільність) і гравців у сфері постачання (великі енергетичні компанії, підприємства, кооперативи). Щільність населення й особливості попиту на електроенергію залежно від кліматичних умов визначають можливості для впровадження відновлюваних джерел енергії.

Залежно від власних ресурсів, пріоритетів і мотивації кожне місто, що рухається до 100% енергії із ВДЕ, має розробити унікальну стратегію. Зростаюча кількість міст, які приєднуються до переходу на відновлювану енергію, доводить, що ця мета є не тільки технічно здійсненною, а й економічно та соціально корисною.

Наші кроки:

  • 1. утеплення будинків
  • 2. прокладання велодоріжок
  • 3. впровадження нових стандартів у будівництві
  • 4. створення енергетичних кооперативів